Натяжні стелі
Думка натяжних стель виникла в грунтовній старовині. Декорування площини стелі тканиною, як правило шовковою, застосовувалося античними майстрами.
Тканина підкрадалася під екстер’єр всього приміщення, що виглядало дуже красиво. Аналогічні тканинні стелі могли дозволити собі лише дуже розкішні люди, оскільки матерія – недовговічний матеріал, що з часом вицвітає і провисає в яких-небудь місцях. У ефекті майстрам доводилося щороку міняти покриття.
Натяжна стеля застосовувалася і на Кавказі: у Вірменії в ХVII в. делікатну бавовняну тканину просочували водною суспензією мела і натягували на спеціальний, прибитий до стін каркас.
В ході висихання тканина видавала усадку, в ефекті чого стеля виглядала ідеально. Втім і такий прийом не приносив бажаного успіху: з часом крейда починала обсипатися.
До слова сказати, аналогічні матерчаті стелі застосовуються у Вірменії до цих пір. Правда, у вигляді складів забарвлень вірменські майстри застосовують особливу водорозчинну фарбу для стель.
Залишилися свідоцтва, що в період Кримської війни в севастопольських госпіталях, щоб захистити поранених від штукатурки, що обсипається, в період артилерійського обстрілу, натягували простирадла під стелею.
Система натяжних стель була розроблена ще в 50-х рр. ХХ в. у Франції. Фернанд Шеррер, один із співробітників фірми «Barrisol», що займалася на той момент виробництвом алюмінієвого профілю, в період оформлення вітрини, натягнув між двома профілями міцну плівку. Цю систему прийняли рішення потім встановити на стелю.
Приблизно адже тоді технологія натяжних стель виявилася і на Скандінавському півострові: майстри узяли на озброєння спосіб античних будівельників, змінивши звичайну тканину тонкою пластмасовою плівкою різних відтінків.
Належить сказати, що найбільше розповсюдження на землі Європи натяжні стелі отримали лише в середині 80-х рр. ХХ в.
Стелі цього типу виявили широке використання навіть в лікарських установах, тому що звичайні обштукатурені і підвісні стелі сприяють розповсюдженню пороши і мікроби. Популярність цього виду будівельного матеріалу з кожним роком тільки збільшується.